
Ебанный день, да и весь год, сука. Я живу одной жопой, слоняюсь по улицам в поисках новой закладки, чтобы забыть о своей дерьмовой жизни. Хуй с ней, с жизнью, пусть гандж шевелится в моей голове, подарит мне хоть какую-то радость, а не этот бесконечный шугань.
Вот вчера я сходил на площадь, где уже стояла огромная новогодняя елка. Вся сияла, словно из фольги, а я уже чувствовал запах ханки в воздухе. Знал, что народ веселится, наливает себе халлюциногены, чтобы облажаться и забыть о своих проблемах. Ну а я, бедолага, натыкаюсь на дерьмо, которое лишь на время снимает боль и позволяет забыть на пару часов о своих глупых мыслях.
Но в этот раз я решил зайти ещё дальше. Я уже достал со своих карманов спичку и готов был залезть на эту ебаную елку и устроить свое личное шоу. Поджег фольгу, высыпал на неё пучок ЛСД-25 и вдыхал пары, словно крашеный наркоман. Голова начинала кружиться, облака становились ярче, а елка казалась огромным цветущим цветком.
И тут я вспомнил, что у меня есть ещё граммик мефедрона в кармане. Высыпал его на фольгу, поджег и стал ждать, пока он станет жидким и будет готов к парению. Но в этот момент я услышал голос:
"Эй, ты, сидоров наркоман! Что ты здесь делаешь??"
Я обернулся и увидел полицейского в полной экипировке, готового к завтраку. Блядь, я забыл, что в такие моменты лучше держаться подальше от людей. Где-то в душе поднялся шугань, но я не мог позволить себе проявлять страх.
Словно хорошо откормленный бичпакет, коп подошел ко мне и начал задавать вопросы. Я с большим старанием пытался выглядеть невинной жертвой обстоятельств, но внутри пламенело желание отомстить этому сукин сыну.
Невзирая на мои попытки замаскироваться в обычного прохожего, полицейский начал обшаривать мои карманы. И тут он нашел этот крошечный пакетик с мефедроном. Лицо у него расцвело, словно букет цветов на похоронный обряд.
"Ага, вот оно! Давай, сидоров наркоман, прямиком в участок!"
Не могу сказать, что я был сильно расстроен. Какой хуй, мне уже все равно. Ведь, когда твоя жизнь сводится к постоянному поиску новой прокатной шутки, а твой мозг превращается в печень, то на кой черт тебе нужна эта благодать?
Так что пусть они меня посадят, заберут мои закладки и побьют по морде. Я не вижу выхода из этого чертова круга. Моя жизнь — это бесконечный спиральный путь вниз, где каждый шаг только глубже в никуда.
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!
Trip reports
Курилка